ENG | RUS
Возврат на главную страницу Новости Биография В.В.Салыгина Работа В.В.Салыгина в Верховной Раде Фотогалерея Обратная связь
ВЫСТУПЛЕНИЯ И ПУБЛИКАЦИИ
07.11.2008
Те, що відбувається сьогодні з мовою, вимикаються російськомовні канали, - це є ґвалтування конституційних прав громадян України

Матеріали інтерв’ю Васілія Салигіна у программі «Віддзеркалення» («АТН»), 07.11.2008

- Чи об’єднає фінансова криза Харків політичний? Сьогодні у «Віддзеркаленні» депутат облради Васілій Салигін. Вітаю вас!

Доброго вечора, Олександро! Доброго вечора, шановні жителі Харківщини!

- Як ви оцінюєте вашу появу зараз у «Віддзеркаленні»? Хочу сказати, що ми кожного тижня запрошуємо Вас до нашої програми. Коли Ви були головою облради, Ви казали, що у Вас обмаль часу. Можливо, Ви не бажали щось погане говорити про Партію регіонів, чи як?

Що значить, що я не бажав казати про Партію регіонів?!

У Вашому питанні підпитання: буцімто я зараз збирався сказати щось погане про Партію регіонів. Це моя рідна партія, якій я служив, служитиму, і солдатом якої я себе вважаю.

- У Вас немає ніяких образ стосовно того, що Ви зараз не голова облради і не голова обласної організації?

Я неодноразово казав, інколи дуже важливо для людини під іншим кутом зору подивитися на події, які відбуваються. Подивитися на них не тільки з високих трибун, а й із зали. І спілкуватися з людьми не на підготовлених візитах і зустрічах, а просто як депутат. І образи в мене немає ніякої ні на кого. Тому що ображатися, мститися - це слабка риса характеру, а я себе не відношу до слабих людей.

- Можливо, у Вас виникало бажання покинути взагалі лави Партії регіонів?

Ніколи не виникало, і впевнений – не виникне.

- Чому так? Як Ви себе зараз відчуваєте в ролі депутата? Голова облради – це одно…

Я зараз працюю в комісії соціального захисту населення. Це дуже велика честь працювати саме в цій комісії і саме в цей нелегкий для суспільства час.

- Для себе особисто Ви зрозуміли, чому Вас відправили у відставку з посади голови облради?

Для себе особисто я не те, що зрозумів, я знаю повну відповідь на це питання. Але одразу скажу: я не буду її розкривати, з часом ми отримаємо цю відповідь усі разом. Я не хочу, щоб сьогодні вона прозвучала як лише моя точку зору. Суспільство саме згодом дасть відповідь на це. Важливо те, що я сказав, що не напишу заяву про свою відставку. І саме той факт, що я її не написав, змусив людей сісти за стіл переговорів (хоча б наважитися на те, щоб сісти за стіл переговорів), можливо, результат тимчасовий, але я сподіваюсь, що він буде тривалим. 

- Ви маєте на увазі діалог біло-блакитних з помаранчевими на харківському рівні?

Я маю на увазі і певні непорозуміння, і протистояння між посадовцями як різних гілок влади, так і різних органів. Я маю на увазі неодноразове звинувачення одне одного в прорахунках, в недопрацюванні деяких питань і спробах перекласти вину за якісь негаразди чи за те, що десь хтось чогось не зробив, можливо, на свого політичного опонента. А Харків не представлений тільки біло-блакитними чи помаранчевими. Слід враховувати, що на Харківщині ще є Комуністична партія, яка має дійсно чималу підтримку населення. Також підтримкою населення сьогодні користується і Блок Литвина. Це по-перше. А по-друге, що ми сьогодні розуміємо під «помаранчевими»? Чи немає протиріччя серед  самих «помаранчевих»?

- Протиріччя є скрізь: і серед біло-блакитних , і серед помаранчевих.

Що значить «протиріччя»? Партія регіонів – це найбільша партія у Європі, яка налічує один мільйон членів.

Чи можуть всі люди мислити чи дивитися на ті чи інші події однаково? Звісно, ні. І якщо проходять якісь дебати, різні точки зору, якщо виникають певні розбіжності, назвати це спробами розколу, на мій погляд, неправильно. Але ж тільки на Харківщині партійна організація нараховує 93 тисячі чоловік. Це поважні люди, які мають свою точку зору, люди досвідчені, професіонали. Тому це, безумовно, так і повинно відбуватися. Тільки тоді можливо знайти відповіді на питання, які сьогодні турбують суспільство.

 - Щодо діалогу між партіями-конкурентами. Тобто це відбувалось так: Ви сказали представникам міської влади Михайлу Добкіну і Геннадію Кернесу, що треба домовлятися з обласною владою, держадміністрацією? Чи як це відбувалося? Щоб не було цих брудних історій…

Є партійна організація, якою я керував. І що значить, сказати комусь, що чогось не можна робити?! Я закликав однопартійців до взаємоповаги, порозуміння та консолідації, так само, як я на першій сесії обласної ради, коли був обраний головою облради, я запропонував всім політичним силам, які були представлені на той час в облраді, підписати меморандум про співпрацю. На жаль, були розбіжності в питанні двомовності, вступу України до НАТО, що не дозволило певним політичним силам підписати меморандум. І сьогодні ми помічаємо, що користі це не принесло. Це принесло тільки шкоду.

- Ваша відставка - чия ініціатива?

Відповідь на це питання дасть час. Безумовно, це була ініціатива нових місцевих партійних керівників. Я до цього ставлюся дуже спокійно. Тому що досить часто люди повинні робити певні кроки для того, щоб знайти вихід, можливо, покращити або змінити на краще становище як в організаціях, так і в органах місцевого самоврядування, в органах виконавчої влади. Але подивимося, що з цього вийде.

- Ви вважаєте, що Ваша відставка – це на краще для місцевої обласної організації?

Не мені давати оцінку моїй відставці. За неї так дружно голосували, я не хочу сьогодні аналізувати причини, чому так дружно голосували.

- Це є партійна дисципліна, чи не так?

Партійна дисципліна є. Існує таке прислів’я: можна буйвола привести до водопою, але заставити пити воду неможна. У нас немає тоталітарної партійної дисципліни. Якщо мені завтра вищі керівні органи будуть радити - я впевнений, в багатьох політичних силах так - проголосувати за те, із чим я не згоден, то мене особисто ніхто ніколи не заставив би за це голосувати. Слід відрізняти два поняття: є партійна дисципліна, а є чиєсь замовлення.

- Чиє це замовлення?

Відповідь на це запитання дасть час. І сьогодні не є доцільним зосереджуватися на моїй скромній персоні. Тому що сьогодні ще навіть не початок тих тяжких випробувань, через які пройде наше суспільство.

- Все ж таки п’ять депутатів від Партії регіонів були проти вашої відставки. Ви знаєте, хто це і чому вони були проти?

Я не впевнений, що були проти саме депутати від Партії регіонів. Це могли були депутати від інших політичних сил, на то воно й таємне голосування.

- Ну зараз коли більшість регіоналів в облраді проголосували за Вашу відставку, як Ви оцінюєте свою участь у захисті земельного аукціону у міськраді, куди Ви прийшли захистити, будемо прямо казати, Геннадія Кернеса та Михайла Добкіна?

Ви знаєте, я приходив захищати не Михайла Добкіна та Геннадія Кернеса, я приходив захищати позицію по наповненню бюджету Харківщини. Колись мене критикували і за інвестиційні конкурси, ініціатором яких я був.

Сьогодні ця земля вже не потрібна нікому і без аукціону. І вона нікому не буде потрібна ще принаймні роки два-три.

- Як це не потрібна, я думаю, що потрібна.

Я думаю, що Ви помиляєтеся. Я добре знаю економічну ситуацію, я спілкуюся з інвесторами. Я недавно повернувся із Страсбургу, де брав участь у засідання Інституційного комітету Конгресу місцевих регіональних влад Ради Європи.

Повірте мені, картина невесела. І я сказав, що це тільки початок. Я не хочу нікого залякувати, але немає нічого гіршого, ніж приховувати від людей правду. Сьогодні стали металургійні підприємства, ми бачимо, що переживає банківська система. В мене є сумніви, чи зможе врятувати Україну кредит Міжнародного Валютного Фонду. Ми бачимо, що зупинилося будівництво, скорочення, які проходять на промислових підприємствах, бачимо скорочення росту внутрішнього валового продукту. Це перше, що відіб’ється на наповненні місцевих бюджетів. Люди не зможуть навіть платити оренду за земельну ділянку. Ми будемо раді, щоб хтось брав в оренду земельну ділянку і сплачував за неї податок, але у людей не буде такої можливості.

- Ви згадали про простих людей. Як член Партії регіонів, як ви ставитесь до того, що міська влада ще раз підвищила комунальні тарифи?

Я на своїй роботі ніколи не забував про людей. Я, в першу чергу, працював для простих людей. Тому для мене вислів «згадати про простих людей» неприйнятний. Сьогодні прості люди користуються правом, яке їм гарантовано Конституцією, Земельним кодексом, отримувати землю безкоштовно. Нічого в цьому підкилимного немає. Люди можуть обробляти землю. Люди, на жаль, можуть тепер розраховувати лише на себе. На жодну владу вони не надіються, тому що уряду у нас зовсім не існує, його дії направлені саме проти простих людей.

- Ви були ініціатором програми «Земля – людям!», але вона не була спрямована  у тому напрямку, в якому ви бажали.

Дуже багато людей, певні політичні опоненти заважали мені довести цю програму до кінця.

- Тому що вони, можливо, вважали, що це популізм, по-перше. Неможливо зараз в Україні віддати людям землю, ви ж знаєте про це.

Я знаю про інше. Я знаю, що в Україні зараз існує 13 мільйонів гектарів земель резерву і запасу. В Україні 46 мільйонів населення, тому якщо взяти сім’ї, то це достатньо. І коли сьогодні стоять поля з незібраним врожаєм кукурудзи чи соняшник дає сім центнерів з гектара і пусте насіння, то саме земля сьогодні врятувала би людей. І ми прийдемо до цього.

- Декілька років Україна незалежна. Скільки людей за Вашою програмою отримали безкоштовні землі?

Близько ста шістдесяти чоловік, а потім були скарги, позови до судів, були листи до прокуратури, були внесені зміни і обласна рада доручила виконання цієї програми Харківській облдержадміністрації.

- Чому Ви не зробили це, коли були депутатом Верховної Ради, на всеукраїнському рівні? Коли Ви зробили це в Харкові, це було сприйнято як популізм, як політична акція, як PR-акція?

По перше, це ніяка не популістська акція, я не приховую, це вигадав не я. Під час візиту до Бєлгородщини, спілкування із головою Бєлгородської обласної Думи я перейняв той досвід, який існую на Бєлгородщині. Тільки там інше законодавство. Білгородська обласна Дума за рахунок коштів обласного бюджету викупила в радіусі тридцяти кілометрів від Бєлгорода землю і надає її у власність. Законодавство України дозволяє передавати землю людям безкоштовно, навіть не викуповуючи її у держави.

- Питання землі - це ж таке саме питання, як і питання російської мови. Можна завжди ним грати.

Я скажу на русском языке. Что значит играть на вопросе русского языка? Сегодня на территории Украины проживает 12 миллионов этнических русских. Есть целые регионы, мы даже не говорим уже о Севастополе, о Крыме. Давайте поедем в сторону Купянска, Двуречной и посмотрим, на каком языке там разговаривают люди. Как можно навязать человеку, когда ему семьдесят или шестьдесят два, разговаривать только на украинском языке? В состоянии ли он физически выучить украинский язык?

Меня иногда обвиняли,  даже мои соратники,  что я разговариваю на украинском языке. Но никому не пришло в голову, что я заканчивал украинскую школу - Дергачевскую школу №2.

Так от тоді за те, що ми приїздили до міста Харкова і розмовляли тут українською мовою, нас називали «селом», а сьогодні ви бачите, який підйом, який процес проходить навколо мови. Потрібно дати можливість людям розмовляти тією мовою, якою їм зручно розмовляти (якщо це, наприклад, Чернівецька область, то румунською). Дайте людям час, перехідний час.

Але є речі, яких не можна роботи. Я вже колись казав: можна поважати дівчину, можна дуже красиво за нею ухажувати, а можна, вибачте, її зґвалтувати. Так те, що відбувається сьогодні з мовою, вимикаються російськомовні канали, - це є ґвалтування конституційних прав громадян України.

- Але ж в Конституції написано, що державною мовою є українська.

Але ж Україна підписала Європейську хартію, де людям гарантуються права. Я наведу приклад, він розглядався на Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи. В Бельгії обрано три бургомістри, їх обрання затверджує міністр внутрішніх справ. Так от, міністр внутрішніх справ не затверджує до сих пір обрання цих осіб на посади, тому що під час виборчої кампанії вони направляли запрошення на вибори тільки однією мовою.

І сьогодні це стало предметом розгляду. Ці бургомістри і міністр внутрішніх справ запрошені в грудні на засідання Конгресу регіональних і місцевих рад Ради Європи.

- Можливо, у них так в Конституції це записано? У нашій Конституції записано, що державною мовою є українська.

Але ж Україна підписала Європейську хартію. І ми не кажемо, що забороняємо українську мову, в Конституції написано, що державною мовою є українська мова.

До речі, сьогодні на Харківщині згідно із рішенням обласної ради, яку я очолював два з половиною роки, не  дивлячись на всі суди, російська мова має статус регіональної.

І навіть львівська газета написала таке: поки політики спекулюють на мовному питанні, в Україні «существует регион, в котором свободно действует русский язык. И этим регионом является Харьков и Харьковская область».

- Ви не відповіли на питання щодо підвищення тарифів. Як ви ставитесь до цього? Це була омана. Спочатку вони казали, що не буде, а потім – що буде. Так і сталося.

Ми отримували газ за однією ціною, а потім прийшов уряд Тимошенко, вибачте за такі слова, «плюнув в обличчя Росії», і газ ми почали отримувати за більш високою ціною. Коли урядом Тимошенко були зруйновані стосунки з «Газпромом», це був вимушений крок.

Я за те, щоб повертати населенню вклади, але потрібно мати підставу. Можливо, слід було виробити компенсаторний механізм. До речі, я вісім років працював у паливно-енергетичному комітеті Верховної Ради, а у Верховній Раді третього скликання був заступником голови цього комітету. Потрібно було знайти механізм, який би захистив людей від цього підвищення тарифів. А зараз кажуть: або плати, або будуть підвищувати ціни на тепло.

- Не розумію, чому ви все списуєте на Юлію Тимошенко. Я маю на увазі перше підвищення сплати за комунальні послуги у Харкові, коли Михайло Добкін був обраний мером. Це була перша хвиля, зараз друга.

Я б дуже хотів, щоб ми відійшли від практики відповідати за третіх осіб і давати їм оцінку. Ці питання більш доречно адресувати міській владі. Я знаю, що обласна рада не ухвалювала рішень щодо підвищення тарифів. За це я відповідаю, я є депутатом обласної ради.

Виникає питання: чи підвищення відбулось тільки в Харкові? Можливо, у Харкові на той час були найнижчі тарифи по Україні, які навіть не покривали збитків.

- Ви посварилися з Дмитром Шенцевим, Геннадієм Кернесом або Михайлом Добкіним? Це пише Інтернет.

Мати різні погляди на ті чи інші питання – це не значить, що ми посварилися. Я можу з впевненістю сказати, що в Партії регіонів розколу немає. А різні погляди і суперечки з тих чи інших питань - не є проблемою. Це нормальні, робочі, відкриті стосунки.

Якщо Михайло Добкін, як Харківський міський голова, вболіває за Харків, то це йому тільки честь. Але якщо деякі депутати обласної ради, можливо, не розуміли, що Харківська область – це не місто Харків, а ще й Великий Бурлук, й Дворічна, й Зачепилівка, то це вже ми повинні були доводити. І тут були розбіжності, я цього не приховую.

Коли йдеться про розподіл субвенцій або про інші питання, кожний мер міста вболіває за свій населений пункт, так само як мер Ізюма, Первомайського. Ми ж не посварилися, як ви кажете, з мером Первомайського, коли я казав, що не потрібно було, можливо, встановлювати автономну систему опалення в Первомайському. Хоча час довів, що це їм необхідно. Можливо, треба було більш уважно прорахувати роботу ТЕЦ, яка знаходилася на первомайському «Хімпромі», а кошти розподілити між всіма районами Харківської області. Можливо, десь в окремих школах чи лікарнях Харківської області встановити за ці кошти автономні котельні. Чому ми не ставили їх у Валківському районі у ліцеї імені Марсельського?

Це дуже добре, що ми це зробили. Але неможливо за ті копійки відразу вирішити всі проблеми, залатати всі дірки.

- Крапка.

Хочу сказати харків’янам, що ми переживаємо не найкращі часи і що тут немає ніякої катастрофи. Це вина всіх нас: тих, хто був, є у владі, тих, хто працює. Можливо, дещо безвідповідально ставились до коштів, і повірили у те, що економіка довгий час може існувати у перегрітому, штучно створеному стані. Економіка повинна бути економічною. Я впевнений в тому, що наш край, нашу Харківщину очікують добрі часи. Над нами мирне небо. Ми - люди. Хочу, щоб ми мали можливість слухати один одного. 

Дякую.

Версия для печати Переслать

архив
 
Предыдущий месяц Декабрь, 2017 Следующий месяц
 
 Пн  Вт  Ср  Чт  Пт  Сб  Вс
 
         1  2  3
 4  5  6  7  8  9  10
 11  12
13
 14  15  16  17
 18  19  20  21  22  23  24
 25  26  27  28  29  30  31
 
вверх назад  
Персональный веб-сайт Василия Викторовича Салыгина